2-е ПетраРозділ 1 |
|
1 |
|
2 благодать вам та мир нехай примно́житься в пізна́нні Бога й Ісуса, Господа нашого! |
|
3 |
|
4 Через них даро́вані нам цінні та великі обі́тниці, щоб ними ви стали уча́сниками Божої Істо́ти, утікаючи від пожадливого світового тління. |
|
5 Тому́ докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесно́ту, а в чесно́ті — пізна́ння, |
|
6 а в пізнанні — стри́мання, а в стри́манні — терпеливість, а в терпеливості — благоче́стя, |
|
7 а в благочесті — брате́рство, а в братерстві — любов. |
|
8 Бо коли це в вас є та примно́жується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізна́ння Господа нашого Ісуса Христа. |
|
9 А хто цього не має, той сліпий, короткозо́рий, він забув про очи́щення з своїх давніх гріхів. |
|
10 Тому́, браття, тим більше дба́йте чинити міцни́м своє покли́кання та ви́брання, бо, ро́блячи так, ви ніко́ли не спіткне́тесь. |
|
11 Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. |
|
12 |
|
13 Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спону́кувати вас нага́дуванням, |
|
14 знаючи, що я незаба́ром повинен покинути оселю свою, як і Госпо́дь наш Ісус Христос об'явив мені. |
|
15 А я пильнуватиму, щоб ви й по моє́му відхо́ді за́вжди мали це в пам'яті. |
|
16 Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байка́ми, але бувши самови́дцями Його ве́личі. |
|
17 Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав!“ |
|
18 І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі. |
|
19 І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвидня́тися, і світова́ зірни́ця засяє у ваших серцях, |
|
20 бо ви знаєте перше про те, що жодне проро́цтво в Писа́нні від власного ви́яснення не залежить. |
|
21 Бо проро́цтва ніко́ли не було з волі лю́дської, а звіщали його святі Божі му́жі, прова́джені Духом Святим. |
2-е Послание ПетраГлава 1 |
|
1 |
|
2 — благодать вам и мир да умножится в познании Бога и Иисуса, Господа нашего. |
|
3 |
|
4 ими она даровала нам многоценные и величайшие обещания, чтобы чрез них вы стали причастниками Божественного естества, убегая от растления похотью, которое в мире, — |
|
5 по тому самому и вы, приложив всякое старание, проявите в вере вашей добродетель, в добродетели — знание, |
|
6 в знании — обладание собой, в обладании собой — терпение, в терпении — благочестие, |
|
7 в благочестии — братолюбие, в братолюбии — любовь. |
|
8 Ибо это, если оно у вас есть и умножается, не оставит вас праздными и бесплодными в познании Господа нашего Иисуса Христа; |
|
9 ибо, у кого этого нет, тот слеп по своей близорукости, забыв об очищении прежних своих грехов. |
|
10 Поэтому, тем более, постарайтесь, братья, делать твёрдым ваше звание и избрание; ибо, делая это, вы не споткнётесь никогда. |
|
11 Ибо так будет вам щедро предоставлен вход в вечное царство Господа нашего и Спасителя Иисуса Христа. |
|
12 |
|
13 Но я считаю справедливым, пока я в этой палатке, пробуждать вас напоминанием, |
|
14 зная, что скоро отнимется эта палатка моя, как и Господь наш Иисус Христос объявил мне. |
|
15 Буду же стараться, чтобы вы могли и после моего исхода, при каждом случае, вспоминать об этом. |
|
16 |
|
17 Ибо Он принял от Бога Отца честь и славу, когда принёсся к Нему от величественной славы такой голос: это Сын Мой, Возлюбленный Мой, в Котором — Мое благоволение! |
|
18 И этот голос, принесшийся с неба, мы услышали, будучи с Ним на святой горе. |
|
19 И пророческое слово имеет для нас большую твёрдость; вы хорошо делаете, держась его, как светильника, сияющего в тёмном месте, доколе не начнёт рассветать День, и утренняя звезда не взойдет в сердцах ваших, |
|
20 зная прежде всего то, что ни одно пророчество в Писании не допускает частного объяснения; |
|
21 ибо никогда пророчество не было произнесено по воле человека, но люди, Духом Святым движимые, изрекли его от Бога. |
2-е ПетраРозділ 1 |
2-е Послание ПетраГлава 1 |
|
1 |
1 |
|
2 благодать вам та мир нехай примно́житься в пізна́нні Бога й Ісуса, Господа нашого! |
2 — благодать вам и мир да умножится в познании Бога и Иисуса, Господа нашего. |
|
3 |
3 |
|
4 Через них даро́вані нам цінні та великі обі́тниці, щоб ними ви стали уча́сниками Божої Істо́ти, утікаючи від пожадливого світового тління. |
4 ими она даровала нам многоценные и величайшие обещания, чтобы чрез них вы стали причастниками Божественного естества, убегая от растления похотью, которое в мире, — |
|
5 Тому́ докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесно́ту, а в чесно́ті — пізна́ння, |
5 по тому самому и вы, приложив всякое старание, проявите в вере вашей добродетель, в добродетели — знание, |
|
6 а в пізнанні — стри́мання, а в стри́манні — терпеливість, а в терпеливості — благоче́стя, |
6 в знании — обладание собой, в обладании собой — терпение, в терпении — благочестие, |
|
7 а в благочесті — брате́рство, а в братерстві — любов. |
7 в благочестии — братолюбие, в братолюбии — любовь. |
|
8 Бо коли це в вас є та примно́жується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізна́ння Господа нашого Ісуса Христа. |
8 Ибо это, если оно у вас есть и умножается, не оставит вас праздными и бесплодными в познании Господа нашего Иисуса Христа; |
|
9 А хто цього не має, той сліпий, короткозо́рий, він забув про очи́щення з своїх давніх гріхів. |
9 ибо, у кого этого нет, тот слеп по своей близорукости, забыв об очищении прежних своих грехов. |
|
10 Тому́, браття, тим більше дба́йте чинити міцни́м своє покли́кання та ви́брання, бо, ро́блячи так, ви ніко́ли не спіткне́тесь. |
10 Поэтому, тем более, постарайтесь, братья, делать твёрдым ваше звание и избрание; ибо, делая это, вы не споткнётесь никогда. |
|
11 Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. |
11 Ибо так будет вам щедро предоставлен вход в вечное царство Господа нашего и Спасителя Иисуса Христа. |
|
12 |
12 |
|
13 Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спону́кувати вас нага́дуванням, |
13 Но я считаю справедливым, пока я в этой палатке, пробуждать вас напоминанием, |
|
14 знаючи, що я незаба́ром повинен покинути оселю свою, як і Госпо́дь наш Ісус Христос об'явив мені. |
14 зная, что скоро отнимется эта палатка моя, как и Господь наш Иисус Христос объявил мне. |
|
15 А я пильнуватиму, щоб ви й по моє́му відхо́ді за́вжди мали це в пам'яті. |
15 Буду же стараться, чтобы вы могли и после моего исхода, при каждом случае, вспоминать об этом. |
|
16 Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байка́ми, але бувши самови́дцями Його ве́личі. |
16 |
|
17 Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав!“ |
17 Ибо Он принял от Бога Отца честь и славу, когда принёсся к Нему от величественной славы такой голос: это Сын Мой, Возлюбленный Мой, в Котором — Мое благоволение! |
|
18 І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі. |
18 И этот голос, принесшийся с неба, мы услышали, будучи с Ним на святой горе. |
|
19 І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвидня́тися, і світова́ зірни́ця засяє у ваших серцях, |
19 И пророческое слово имеет для нас большую твёрдость; вы хорошо делаете, держась его, как светильника, сияющего в тёмном месте, доколе не начнёт рассветать День, и утренняя звезда не взойдет в сердцах ваших, |
|
20 бо ви знаєте перше про те, що жодне проро́цтво в Писа́нні від власного ви́яснення не залежить. |
20 зная прежде всего то, что ни одно пророчество в Писании не допускает частного объяснения; |
|
21 Бо проро́цтва ніко́ли не було з волі лю́дської, а звіщали його святі Божі му́жі, прова́джені Духом Святим. |
21 ибо никогда пророчество не было произнесено по воле человека, но люди, Духом Святым движимые, изрекли его от Бога. |